Постанова ВГСУ від 10.12.2015 року у справі №910/10760/15

Друк

Пошук

163

Переглядів

КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

Постанова

вищий господарський суд україни ( ВГСУ )

Історія справи

Постанова ВГСУ від 10.12.2015 року у справі №910/10760/15

Державний герб України

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2015 року Справа № 910/10760/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді суддівДобролюбової Т.В., Гоголь Т.Г., Швеця В.О. (доповідач)розглянувши касаційну скаргуПриватного акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія"на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 13.10.2015у справі№ 910/10760/15 Господарського суду міста Києваза позовомПриватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування"доПриватного акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія"провідшкодування шкоди в порядку регресу в розмірі 10 754,64 грн.

за участю представників сторін від:

позивача: не з'явилися, належно повідомлені про час та місце розгляду касаційної скарги,

відповідача: Каплуненко А.С. (дов. від 29.12.2014)

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "АХА Страхування" звернулося з позовом до Приватного акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія" про відшкодування шкоди в порядку регресу в розмірі 10 754,64 грн. В обґрунтування своїх вимог, позивач вказував на те, що він згідно з договором добровільного страхування наземного транспорту № 283422Га/13к/мс від 30.10.2013 виплатив страхове відшкодування власнику пошкодженого автомобіля (страхувальнику), а тому до нього у межах фактичних витрат перейшло право на отримання від відповідача виплаченої суми страхового відшкодування з урахуванням франшизи у розмірі 0,00 грн. При цьому, позивач посилався на приписи статей 993, 1191 Цивільного кодексу України, статті 27 Закону України "Про страхування", статей 9, 22, 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".

Рішенням Господарського суду міста Києва від 19.06.2015, ухваленим суддею Підченко Ю.О., позов задоволено. Вмотивовуючи рішення, суд виходив з того, що позивач, виплативши страхувальнику страхове відшкодування відповідно до договору добровільного страхування автотранспорту, набув право зворотної вимоги до відповідача у межах фактичних витрат з урахуванням франшизи, тобто у заявленій до стягнення сумі. При цьому, суд керувався приписами статей 993, 1187, 1188, 1191 Цивільного кодексу України, статті 27 Закону України "Про страхування".

Київський апеляційний господарський суд, колегією суддів у складі: Зубець Л.П. - головуючий, Мартюк А.І., Новіков М.М., постановою від 13.10.2015 перевірене рішення місцевого господарського суду залишив без змін з тих же підстав.

Не погоджуючись з прийнятими у справі судовими актами, Приватне акціонерне товариство "Українська пожежно-страхова компанія" звернулося з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій просить рішення та постанову у справі скасувати та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити. Обґрунтовуючи доводи касаційної скарги, скаржник зазначає про завищення розміру спірної суми страхового відшкодування та вказує на те, що страхове відшкодування було розраховано і виплачено без урахування коефіцієнту експлуатаційного зносу автомобіля. При цьому, скаржник посилається на порушення судами приписів статті 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".

Відзиву на касаційну скаргу до Вищого господарського суду України не надходило.

Вищий господарський суд України, заслухавши доповідь судді Швеця В.О., пояснення представника відповідача, переглянувши матеріали справи і доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування господарськими судами приписів чинного законодавства, відзначає наступне.

Судами попередніх інстанцій установлено та підтверджується матеріалами справи, що 13.03.2014 у м. Вишневе Київської області сталася дорожньо-транспортна пригода - зіткнення автомобіля марки "Honda Pilot", реєстраційний номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_8, власником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Рода" та автомобіля марки "МАN 26403", реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_9 Постановою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 24.03.2014 у справі № 369/2471/14-п ОСОБА_9 визнано винним у скоєнні вказаного ДТП і притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого статтею 124КпАП України, та застосовано до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу. Суди також установили, що 30.10.2013 між Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "АХА Страхування" - страховиком та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Рода" - страхувальником, був укладений договір добровільного страхування наземного транспорту № 283422Га/13к/мс. Предметом договору страхування є майнові інтереси страхувальника пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням наземним транспортним засобом - автомобілем марки "Honda Pilot", реєстраційний номер НОМЕР_1, 2008 р.в. Згідно з підпунктом 24.2.2 пункту 24.2. розділу 24 договору до страхового ризику відносяться збитки внаслідок дорожньо-транспортної пригоди - будь-які пошкодження або знищення транспортного засобу, його окремих складових частин чи додаткового обладнання внаслідок дорожньо-транспортної пригоди. В процесі розгляду спору господарські суди установили, що цивільно-правова відповідальність водія автомобіля марки "МАN 26403", реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_9, була застрахована у Приватного акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія" (відповідача) згідно з полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АС/1015655 (ліміт відповідальності - 50 000 грн., франшиза - 0,00 грн.). Відповідно до страхового акта від 28.03.2014 і платіжного доручення від 01.04.2014 №99403. Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "АХА Страхування" виплатило суму страхового відшкодування в розмірі 28 935,40 грн. Позивач направляв відповідачу заяву про відшкодування йому виплаченої суми страхового відшкодування, проте відповідач здійснив виплату страхового відшкодування лише частково у розмірі 18 180,75 грн. Як убачається з матеріалів справи, предметом даного судового розгляду є вимога Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування" до Приватного акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія" про відшкодування шкоди в порядку регресу у розмірі 10 754,64 грн. (у межах фактичних витрат з урахуванням франшизи у розмірі 0,00 грн.). Ухвалюючи судові рішення у справі, господарські суди дійшли висновку про обґрунтованість позовних вимог. Відповідно до приписів статті 27 Закону України "Про страхування" та статті 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток. Частиною першою статті 1191 цього ж Кодексу передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом. Статтею 38 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено право страховика після виплати страхового відшкодування подати регресний позов. Таким чином, після виплати страхового відшкодування у позивача виникає право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Відповідно до приписів статті 979 Цивільного кодексу України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору. Згідно з приписами статті 990 названого Кодексу страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката). У відповідності до приписів статті 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи. Згідно зі статтею 9 Закону України "Про страхування" розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством, а франшиза - це частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування. Як вже зазначалося, і це установили суди, полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АС/1015655 встановлено ліміт відповідальності відповідача у розмірі 50 000 грн. та франшиза - 0,00 грн. Суди також установили, що позивач у зв'язку з настанням страхового випадку (дорожньо-транспортна пригода за участю застрахованого автомобіля) здійснив виплату страхового відшкодування за договором страхування від 30.10.2013 № 283422Га/13к/мс у розмірі 28 935,40 грн. Отже, позивач після виплати страхового відшкодування за договором страхування отримав право зворотної вимоги до відповідача у межах фактичних витрат з урахуванням франшизи у розмірі 0,00 грн., а саме, у розмірі 10 754,64 грн. (за виключенням вже відшкодованої до прийняття судового рішення відповідачем суми страхового відшкодування у розмірі 18 180,75 грн.). Наведене узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду України від 15.04.2015 у справі №910/7163/14. Відповідно до вимог статті 1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази, додатково перевіряти їх. Довід скаржника про невірне, на його думку, визначення розміру страхового відшкодування (без урахування коефіцієнту фізичного зносу автомобіля), не може бути підставою для скасування судових актів у справі, оскільки йому надавалася оцінка господарськими судами і він був відхилений як необґрунтований. Як вже зазначалося, суди дослідили розрахунок заявленої до стягнення суми страхового відшкодування та визнали його обґрунтованим і законним. Інші доводи теж визнаються неспроможними з огляду на викладене та встановлене судами. Зважаючи на встановлені обставини справи та зазначені приписи законодавства, правових підстав для скасування постанови у справі та задоволення касаційної скарги не вбачається.